Vivienne Mort - Час

На мене ти підвів обличчя
І свій мені довірив страх.
Тепер сильніші будуть руки,
Бо серце у моїх руках.
Удень завжди були ми двоє,
Вночі нас вітер розділяв.
Ішов і брав мене з собою,
Тобі нічого не казав.

Але час все минає.
Час, він спокою не знає.
Тільки мить я з тобою.
Мить. Може, то було любов’ю?
Може, то було любов’ю?
Не знаю. Не знаю я.

Тобі дивилася у очі
І в них сміялася тобі.
Своїми плакала щоночі.
Пробач на небі й на землі.
Скажи: кого вже загубили,
Того, напевно, вже не ждуть?
Закрию двері, всім спасибі.
Мене ніколи не знайдуть.

Але час все минає.
Час, він спокою не знає.
Тільки мить я з тобою.
Мить. Може, то було любов’ю?
Може, то було любов’ю?
Не знаю. Не знаю.
Що було любов’ю?
Може, то було любов’ю?
Не знаю. Не знаю я.





Na mene ty pidwiw obłyczczia
I swij meni dowiryw strach.
Teper sylniszi buduť ruky,
Bo serce u mojich rukach.
Udeń zawždy buły my dwoje,
Wnoczi nas witer rozdilaw.
Iszow i braw mene z soboju,
Tobi niczoho ne kazaw.

Ałe czas wse mynaje.
Czas, win spokoju ne znaje.
Tilky myť ja z toboju.
Myť. Može, to buło lubowju?
Može, to buło lubowju?
Ne znaju. Ne znaju ja.

Tobi dywyłasia u oczi
I w nych smijałasia tobi.
Swojimy płakała szczonoczi.
Probacz na nebi j na zemli.
Skažy: koho wže zahubyły,
Toho, napewno, wže ne žduť?
Zakryju dweri, wsim spasybi.
Mene nikoły ne znajduť.

Ałe czas wse mynaje.
Czas, win spokoju ne znaje.
Tilky myť ja z toboju.
Myť. Može, to buło lubowju?
Može, to buło lubowju?
Ne znaju. Ne znaju.
Szczo buło lubowju?
Može, to buło lubowju?
Ne znaju. Ne znaju ja.